Реєстрація нерухомого майна повноважним представником

Повномасштабна війна суттєво вплинула на всі сфери життя українців, включаючи питання реєстрації та оформлення права власності на нерухоме майно. Досить часто трапляються випадки, що вам потрібно оформити нерухоме майно, а ви фізично не можете реалізувати законне право. Уважно прочитайте матеріал. Вихід є - реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно через повноважного представника.

 

1. Що означає представництво у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП)?

Поняття представництва визначене статтею 237 Цивільного кодексу України. Представництво - це правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчиняти правочини від імені другої сторони, яку вона представляє.

 

Представництво виникає на підставі:

• довіреності;

• закону;

• акта органу юридичної особи;

• інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

 

2. Яким документом підтверджуються повноваження представника?

 

Повноваження представника можуть підтверджуватися:

- нотаріально посвідченою довіреністю - це найбільш поширений документ, у якому чітко визначені права представника;

- письмовою довіреністю органу державної влади або місцевого самоврядування;

- законними підставами - батьки, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники діють без додаткових довіреностей на підставі документів, що підтверджують їхній статус.

 

3. Хто може бути представником у сфері державної реєстрації речових прав?

 

Представником може бути будь-яка дієздатна фізична особа, уповноважена власником майна або заявником.

 

Особу громадянина України встановлюють за паспортом громадянина України або іншим документом, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

 

Особу іноземця або особи без громадянства встановлюють за національним, дипломатичним чи службовим паспортом або іншим документом, що посвідчує особу.

 

4. Якою повинна бути довіреність для реєстрації права власності?

Для проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є:

- нотаріально посвідчена довіреність;

- довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави.

 

Виняток становлять випадки проведення реєстраційних дій за заявою уповноваженої особи державного органу або органу місцевого самоврядування. Вони видають просту письмову довіреність.

 

Дійсність довіреності, посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється через Єдиний реєстр довіреностей.

 

5. Чи перевіряє державний реєстратор повноваження представника?

Так. У разі подання документів уповноваженою особою державний реєстратор зобов’язаний перевірити обсяг її повноважень на підставі документа, що підтверджує право діяти від імені іншої особи.

 

6. Чи можна подати копію довіреності державному реєстратору?

Подається оригінал довіреності. Реєстраційні дії здійснюються на підставі оригіналів документів.

 

7. Чи можлива реєстрація у ДРРП за довіреністю, посвідченою органом місцевого самоврядування?

Так. Відповідно до Цивільного кодексу України посадові особи органів місцевого самоврядування мають право посвідчувати довіреності на вчинення деяких дій, у тому числі, подачі заяви до ДРРП.

 

Такі довіреності підлягають внесенню до Єдиного реєстру довіреностей для подальшої перевірки державним реєстратором під час проведення реєстраційних дій.

 

8. У яких випадках довіреність є недійсною?

Довіреність є недійсною або нікчемною, якщо вона складена з порушенням вимог законодавства, містить недостовірні дані або втратила юридичну силу.

 

Наприклад:

- у довіреності не зазначено дату її складання;

- законом передбачено нотаріальне посвідчення, але документ оформлений у простій письмовій формі;

- закінчився строк дії довіреності;

- довіритель помер.

 

9. Чи можуть бути законними представниками бабусі, дідусі та інші родичі?

Статтею 242 Цивільного кодексу України визначено, що:

- батьки (усиновлювачі) є законними представниками малолітніх та неповнолітніх дітей;

- опікун є законним представником малолітньої особи та особи, визнаної недієздатною.

 

У випадках, передбачених законодавством, законним представником може бути й інша особа. Перелік законних представників є вичерпним. Особи, позбавлені батьківських прав, втрачають статус законних представників дітей. Бабусі, дідусі та інші родичі не є законними представниками лише на підставі родинних зв’язків або спільного проживання, якщо їх не призначено опікунами чи піклувальниками в установленому законом порядку.

 

10. Хто може бути представником за рішенням суду?

Представництво на підставі рішення суду виникає у випадках, коли суд призначає законного представника - опікуна або піклувальника - для захисту прав та інтересів:

- недієздатної особи;

- особи, цивільну дієздатність якої обмежено;

- особи, визнаної безвісно відсутньою.

 

Коли виникає таке представництво?

1. Визнання особи недієздатною або обмежено дієздатною

Якщо особа через психічний розлад чи інші захворювання не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними, суд ухвалює відповідне рішення. Одночасно за поданням органу опіки та піклування призначається опікун або піклувальник, який стає законним представником такої особи.

 

2. Визнання особи безвісно відсутньою

На підставі рішення суду нотаріус проводить опис майна такої особи та встановлює над ним опіку. Призначений опікун представляє інтереси безвісно відсутньої особи.

 

Зверніть увагу, що у ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у визначенні «заявник» відсутня така особа як опікун або піклувальник. Для визначення факту, чи є опікун або піклувальник заявником для цілей державної реєстратрації, направлено відповідний запит до Міністерства юстиції України.

 

Стаття має рекомендаційниий характер та підготовлено членом ГО "Спільнота реєстраторів" Гоголь Вікторією.